БУЛІНГ СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Підняти слабкого — цього замало: треба ще його потім і підтримати. Вільям Шекспір
Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного. Останнім часом серед молоді спостерігається безліч негативних явищ в міжособистісних відносинах (конфліктність, агресивність, жорстокість), які починають проявлятися ще в школі. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена.
Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей. Як показує практика, форми булінгу можуть бути різними: систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини); задирство; фізичні і психічні приниження; різного виду знущання; бойкот та ігнорування; псування особистих речей тощо.
Існують наступні типи булінгу та його форми:
Фізичний – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності;
Психологічний– виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток;
Усна (словесна)– обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса, національність;
Письмова– написання записок або знаків, що є болючими чи образливими;
Електронна (загальновідома як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.
Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме: · переслідувач (булі);
- · жертва;
- · спостерігач.
У сучасній психології існує декілька підходів до вивчення булінгу. Одні дослідники зосереджують увагу на пошуку й визначенні особистісних рис, характерних для особи булера та його жертви. Інші намагаються розглядати булінг як соціально-психологічний процес.
Ось як визначає типові риси студентів, схильних ставати булерами:
- · вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших студентів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;
- · вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і викладачів);
- · вони не виявляють співчуття до своїх жертв. Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:
- · вони полохливі, вразливі, замкнуті й сором’язливі;
- · вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасні й мають низьку самоповагу; · вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;
- · вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками.
Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу. У той самий час, на думку окремих дослідників, відтворити типовий портрет агресора та жертви неможливо. Булінг — явище системне й комплексне. Тому, окрім лікарів, психіатрів, психологів (які займаються зазвичай уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків), до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись викладачі, соціальні педагоги, психологи.
Що можна зробити, щоб зупинити явища булінгу в студентському середовищі:
Виховувати здорові стосунки у групі;
Не залишайтеся байдужими;
Сприймати людину такою яка вона є;
Дайте зрозуміти студентам, що соціальний стан не є приводом для цькування;
Поясніть студентам, що заздрість - негативна риса людини;
Дайте зрозуміти студентам, що сильніший - не означає розумніший, що фізичні вади - це не вина людини;
На особистому прикладі показуйте, що ви не підтримуєте явище булінгу;
Поважайте думки та погляди інших;
Виявляйте доброзичливість, милосердність, повагу до інших, підтримуйте одне одного та поважайте право кожного бути самим собою, виявляйте готовність до примирення, визнавайте свої помилки;
Покажіть студенту перевагу, що увагу викладачів та одногрупників можна привернути до себе гарними вчинками.
ДЕ МОЖНА ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ?
Якщо Ви постраждали від булінгу – зверніться до куратура групи, практичного психолога, адміністрації коледжу.
Якщо Вам необхідна правова допомога(юридична консультація, складання заяви, інших документів) – зверніться до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103 (цілодобово і безкоштовно в межах України).
