Основне завдання Вінницького транспортного коледжу - підготовка студентів до практичної діяльності на виробництві. Підготовка до праці включає в себе, з однієї сторони, озброєння основами знань, необхідними у роботі, з іншої- формування професійних умінь і навичок.

Практика студентів повинна бути безперервною протягом усього періоду навчання і мати структурно-логічну послідовність її проведення для одержання студентами не­обхідного й достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до майбутньої спеціальності.

У роботі спеціаліста важливе місце посідають уміння та здатність використовувати знання в умовах, що постійно змінюються, в практичній діяльності. Спеціаліст повинен уміти планувати свою роботу, робити розрахунки, приймати оперативні рішення на основі аналізу ситуацій, що склалися, контролювати хід і наслідки своєї праці. Кожна професія потребує оволодіння специфічними уміннями.

І уміння, і навички формуються в процесі діяльності. Для вироблення яких необхідне багаторазове повторення дії: вправи, тренування. Формування їх відбувається в процесі виконання студентами відповідних завдань: задач, розрахунків, аналізу ситуацій тощо.

Трудова діяльність потребує інтеграції знань, одержаних з різних навчальних дисциплін, об'єднання їх у конкретній праці. На це й повинно бути спрямоване послідовно організоване практичне навчання, яке реалізу­ється на міждисциплінарних практичних заняттях, у курсовому проектуванні, в процесі виробничої практики.

Під час проходження практики студенти беруть безпосередню участь у процесі матеріального виробництва.

Теоретичне і практичне навчання студентів забезпечує участь одночасно в розумовій і фізичній праці.

У результаті фізичної праці забезпечується більш конкретний прояв взаємодії людини з природою, пізнання і перетворення її, породжується нова розумова діяльність. Молода людина повинна поєднувати в собі високий рівень інтелекту, моральну чистоту і фізичну досконалість.

Ставлення до праці, що формується в процесі практичного навчання, може проявлятись як життєва необхідність і як внутрішня потреба людини.

Праця студентів у процесі практичного навчання є критерієм достовірності знань, перевірки їх якості та надійності. Така праця сприяє більш змістовному вивченню теоретичної частини навчальних дисциплін, поглибленню і розширенню знань.

Основною документацією щодо організації практик є "Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України", затвердженого наказом Міністерства освіти України від 08.04.93 № 93, графік навчальних та виробничих практик, робочі програми з видів практики.

Оптимальний об'єм і зміст навчальної практики визначає "Типова програма практики", складена для кожної спеціальності.

Практичне навчання - це складовий елемент підготовки студентів технікумів та коледжів за однією з професій конкретної галузі,  де розглядається зміст професійних знань, умінь і навичок,  методи іі форми організації роботи, спрямовані на формування системи практичних умінь і навичок.

Спеціаліст, в якій би сфері він не працював, повинен бути добре підготовленим, знати економічні основи розвитку виробництва, вміти застосовувати одержані знання на практиці.

Молодші спеціалісти є безпосередніми організаторами технологічного процесу виробництва. Вони повинні вміти постійно вдосконалювати його.

Відповідно до навчальних планів спеціальностей, практичне навчання студентів коледжів складається з трьох видів практики:

-    навчальна практика;

-    виробнича технологічна практика;

-    виробнича переддипломна практика.

Навчальну практику студенти коледжу проходять у навчально-виробничих майстернях та полігонах коледжу. Навчальна практика є одним з найбільш дієвих засобів виховання цілої сукупності якостей молодого спеціаліста:

-    уміння раціонально використовувати робочий час;

-    уміння грамотно і правильно використовувати устаткування;

-    формування навичок творчого ставлення до праці;

-    економне використання матеріалів, електроенергії, інструментів;

         - застосування сучасних методів праці, які підвищують її продуктивність;

-    дотримання загальної трудової і технологічної дисципліни;

-    додержання виробничої культури праці;

-    уміння працювати в колективі та з колективом.

Навчальна практика для студентів є вступом у їх майбутню практичну діяльність, початком їх трудової біографії, і залежно від характеру спеціальності проводиться в навчальних майстернях,  лабораторіях, полігонах коледжу а  також на базі залізничних підприємств та організацій.

Навчальна практика передбачає формування у студентів умінь виконувати розумові і фізичні трудові вправи, трудові прийоми, операції на рівні однієї з робочих професій, набути системи умінь і навичок з конкретної дисципліни.

Переступаючи поріг майстерні, студенти потрапляють у незвичний для них світ. Тут багато нового й цікавого, що вражає їх уяву. Увагу приваблює все: зовнішній і внутрішній вигляд приміщення, устаткування, загальний порядок.

Завжди після закінчення практики студентам необхідно самим привести робочі місця в належний вигляд: усунути несправності, заправити інструменти, підфарбувати верстати, лещата, ручки інструментів.

Коли група практикантів однаково одягнута - це не тільки красиво, це дисциплінує, підтягує, зобов'язує й виховує студентів. Наявність у працюючих зручного спецодягу - вимоги не тільки санітарно-гігієнічні та естетичні, а й вимоги правил техніки безпеки.

Практичне навчання покликане прищеплювати студентам інтерес до майбутньої професії, викликати бажання трудитися. Любов до праці є одним із головних елементів виховного процесу.

Навчання студентів із залученням їх до випуску товарної продукції, як показує досвід багатьох років, дає ефективні результати. Навчальна практика стає цілеспрямованою, оскільки суспільно корисна праця має більше виховне значення, ніж праця задля придбання практичних навичок.

У процесі навчання з випуском продукції вирішується багато різноманітних і у майбутньому важливих для випускників питань.

Багатьом випускникам, безумовно, доведеться займатись організацією виробництва. В коледжі це завжди враховують та  організовують індивідуальні змагання, наприклад, за такими показниками:

- під час практики систематично перевиконувати встановлені норми
при відмінній якості виробів;

- не допускати браку при виготовленні продукції;

- своєчасно і якісно виконувати домашні завдання;

- суворо дотримуватись правил техніки безпеки і протипожежної техніки;

- дбайливо використовувати інструменти і ощадливо витрачати матеріали;

- берегти устаткування і в чистоті утримувати своє робоче місце;

- економно витрачати електроенергію тощо.

При видачі завдань враховуються індивідуальні особливості студентів, які прибули до навчального закладу безпосередньо зі школи, виробництва, армії, та студентів, які захоплюються певною дисципліною чи якоюсь практичною роботою в гуртках.

Нема сумніву в тому, що саме в умовах виробництва на етапі технологічної та переддипломної практик започатковується те головне, що в майбутньому визначає студента як спеціаліста, безпосереднього  організатора і керівника дорученої йому ділянки роботи.

Тому, перед тим як перейти до наступного етапу  студент має можливість оволодіти робітничими професіями у відповідності до тієї спеціальності за якою він навчається. Це такі як:

№ з/п

Код за ДК

Назва професії

Види професійної підготовки

Ліцензований обсяг освітньої послуги (осіб)

1

4211

Касир квитковий

ПТН

30

2

5161

Пожежний (респіраторник)

ПТН

90

3

5161

Пожежний-рятувальник

ПТН

90

4

5169

Охоронник

ПТН

90

5

6113

Озеленювач

ПТН

60

6

6141

Вальник лісу

ПРП

60

7

6141

Лісник

ПТН

60

8

6141

Лісоруб

ПТН, ПК

60

9

7122

Муляр

ПТН

60

10

7129

Монтажник гіпсокартонних конструкцій

ПТН

30

11

7129

Монтер колії

ПТН, ПК

60

12

7133

Штукатур

ПТН

60

13

7141

Маляр

ПТН

60

14

7233

Слюсар з ремонту колійних машин та механізмів

ПТН

60

15

7233

Слюсар з ремонту рухомого складу

ПТН

30

16

8311

Водій дрезини

ПТН

30

17

8312

Складач поїздів

ПТН

30

18

8312

Черговий по переїзду

ПТН

60

19

8312

Сигналіст

ПТН

60

20

8290

Розподілювач робіт

ПТН

60

21

8290

Оператор дефектоскопного візка

ПТН

30

Ліцензований обсяг РАЗОМ:

1200

Навчальні практики на отримання робітничих професій проводяться на базі коледжу та лінійних підприємств і структурних підрозділів ПАТ “Укрзалізниця” та безпосередньо РФ “Південно-Західна залізниця згідно з укладеними угодами.

Виробничо-технологічна практика проводиться в умовах виробництва, де буде працювати майбутній спеціаліст.

Основними завданнями проходження виробничо-технологічної практики є:

- закріплення, систематизація, поглиблення знань, одержання фахових умінь і навичок із спеціальності;

- оволодіння сучасними формами, методами та технологіями виконання робіт;

-  перевірка можливостей самостійної роботи в умовах конкретного підприємства, установи, організації на посадах, передбачених освітньо-професійною програмою;

- формування та закріплення практичних умінь та навичок під час виконання конкретних видів робіт;

- виховання потреби систематично поновлювати власні знання та творчо їх застосовувати на практиці.

 Головним завданням виробничо-технологічної практики є ознайомлення студентів з організацією виробничого процесу, закріплення знань, одержаних при вивченні спеціальних дисциплін і набуття практичних навичок зі спеціальності.

Базою для проходження практики є, як правило, виробничі підрозділи ПАТ “Укрзалізниця” а також підприємства, установи і організації державної, комунальної та інших форм власності.

У поточному навчальному році значно розширилась географія баз практики. Традиційно, студенти, які прибули до нас на навчання з інших населених пунктів, намага­ються поїхати туди на практику. Цим самим вирішується декілька проблем: з'являються нові місця для проходження практики в різних регіонах України; вирішується економічна проблема - студенти заощаджують кошти на проживання, тому що проживають з батьками; соціальна проблема - певний час діти пере­бувають під пильною увагою батьків - тим самим існує ймовірність більш відповідального ставлення до проходження практи­ки .

Під час розподілу на виробничо-технологічну практику проводиться цілий ряд заходів, які мають корисні наслідки:

- ознайомлення студентів з метою і завданням практики, з їх обов'язками і правилами. Видача студентам програми практики з методичними вказівками та графік проходження практики;

- надання порад щодо режиму дня, та раціонального використання вільного часу для самопідготовки, культурного відпочинку, заняття спортом, відвідування музеїв, театрів, визначних місць, тобто для
саморозвитку;

- видача індивідуальних завдань:

= зйомка відеофільмів, фотодокументів, виготовлення макетів, моделей для навчальних цілей коледжу;

= встановити зв'язок з випускниками технікуму, які працюють на місці практики;

= вивчити громадське життя підприємства;

= вивчити історію, традиції та заслуги організації, закладу, міста чи району, на території якого студенти проходять практику;

= провести агітаційно-роз'яснювальну роботу серед випускників шкіл, які виявили інтерес до навчального закладу, де навчаються практиканти;

- роз'яснення,   що робити   у   випадку,   коли   підприємство   не забезпечує практику за спеціальністю;

- спрямування студентів на додержання правил техніки безпеки та протипожежної техніки та аналіз причин нещасних випадків;

- аналіз випадків порушення трудової і виробничої дисципліни та їх наслідків.

Крім цього, при розподілі на практику до уваги приймається:

- успішність студентів та їх дисципліну;

- місце можливого майбутнього працевлаштування;

- наявність житлової площі;

- сімейний і матеріальний стан студентів та їх батьків;

- можливість заробітку;

- наявність кваліфікованих кадрів на підприємстві;

- схильність студентів до раціоналізаторської роботи;

- захопленість студентів професією;

- наявність спортивних баз, тощо.

За наявності вакантних місць студенти на період практики призначаються на посаду в залежності від отриманої робітничої професії, передбаченої навчальними планами спеціальностей.

На студентів-практикантів у період проходження виробничої практики поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку та охорони праці, що діють на підприємстві, в установі і організації проходження цієї практики. Для безпосереднього керівництва проходженням студентами практики на базах практики наказом (розпорядженням) керівника призна­чаються висококваліфіковані спеціалісти . Керівником практики від навчального закладу призначаються тільки викла­дачі спеціальних та профілюючих дисциплін, які періодично виїжджають на місця практики для перевірки виконання студентами-практикантами програми і надання їм необхідної методичної допомоги.

При проходженні виробничої практики студент-практикант має право:

- на одержання державної стипендії відповідно до діючого порядку;
         - на зарахування на вакантну посаду з оплатою (крім стипендії) за фактичний період роботи (з урахуванням керівника, реальних можливостей студента, обов'язкового виконання календарного плану виробничо-технологічної
практики).

Студенти-практиканти зобов'язані:

- непорушно дотримуватись правил внутрішнього розпорядку, діючого на підприємстві, в установі, організації;

- своєчасно виконувати затверджений календарно-тематичний план проходження  виробничої практики;

- щоденно вести записи в щоденнику, які підписує безпосередній керівник практики від підприємства, по закінченні робочого дня;

- регулярно вести записи до текстової частини звіту, погоджувати їх з керівником практики;

- своєчасно і якісно готувати передбачені програмою матеріали до документальної частини звіту.

Під час проходження практики студент вивчає діяльність підприємства згідно з програмним розподілом часу та графік переміщення на робочих місцях, регулювати його залежно від порядку роботи бази практики, але в межах загальної кількості годин з практики. У вихідні дні студент повинен займатися оформленням щоденника та іншої звітної документації.

У щоденнику практики відображається кожний робочий день студента з описом роботи, яка ним була виконана за цей час.

У звіті студент  згідно з методичними рекомендаціями дає детальний аналіз діяльності підприємств, установ, організацій по визначеним розділам практики. У кінці кожного розділу повинен оформлятися узагальнюючий висновок про роботу певного структурного підрозділу.

Окрім цього, студент виконує індивідуальне завдання, яке отримує перед виходом на практику в безпосереднього керівника практики від коледжу.

Метою виконання індивідуальних завдань під час переддипломної виробничої практики є вироблення студентами умінь та навичок самостійного розв'язання навчальних, дослідних та організаційних завдань. Виконання індивідуального завдання активізує діяльність студентів, розширює світогляд, підвищує ініціативу, робить проходження практики конкретнішим і спрямованим на більш якісну підготовку студента до державних кваліфікаційних екзаменів.

Керівник практики від коледжу дає студенту одне індивідуальне завдання, яке передбачене програмою практики, залежно від місця проходження практики. Індивідуальне завдання закріплюється за кожним студентом. Кілька студентів групи можуть виконувати однакові теми індивідуальних завдань з практики. При цьому кожен студент виконує таку тему самостійно.

У кожному розділі в програмі практики передбачено рекомендований перелік документів, що може бути доданий до звіту-щоденника для обґрунтування викладеного в звіті матеріалу. Практикант повинен підшити всі документи окремо по кожному розділу, пронумерувати їх і із описом документів оформити у відповідну папку.

Таким чином, звіт повинен мати чотири основні розділи:

- щоденник практики;

- звіт про проходження практики;

- індивідуальне завдання студента-практиканта;

- додатки до щоденника практики.

Під час практики студент повинен в умовах виробництва, управління навчитися працювати самостійно. Для цього в кожному розділі передбачені певні завдання. Їх студент повинен опрацювати без допомоги керівника практики.

Після закінчення практики звіт-щоденник з висновком керівника практики, а також характеристикою , завіреними печаткою і підписом керівника, здаються викладачу-керівнику практики від коледжу для перевірки та допуску до захисту. У процесі захисту комісія визначає якість опрацювання та засвоєння програми практики, виставляє оцінку.

Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених вищим навчальним закладом. Студент, який востаннє отримав негативну оцінку по практиці в комісії, відраховується з вищого навчального закладу.

Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях циклових комісій спецдисциплін, а загальні підсумки практики підводяться на практичних конференціях, які щорічно проводяться в рамках тижнів спеціальностей.

Навчально-методичне керівництво практикою забезпечують викладачі циклової комісії  спецдисциплін.

Керівник практики від навчального закладу зобов'язаний:

- надати необхідні документи (направлення, програму, щоденник про проходження виробничої практики);

- перевірити, а за необхідності допомогти скласти календарний план проходження практики;

- сприяти в проходженні практики згідно з програмою;

- проводити   консультації з питань проходження практики, оформлення звітів;

- регулярно інформувати навчальний заклад про хід виконання програми та календарного плану, допущені відставання і відхилення від програми;

- перевіряти звіт про виробничу практику, ознайо­мити студентів із звітністю про практику (звіт-щоденник  додатками).

Загальна організація практики покладається на його керівника.

Для контролю за ходом практики і дієвої допомоги в цій справі у коледжі необхідно мати графік контролю, згідно з яким до цієї роботи залучається адміністрація коледжу і керівники практики.

Під час перевірки практики представниками коледжу слід зосереджується увага на таких питаннях:

  • чи відповідають місця практики спеціальній підготовці студентів;
  • як виконуються правила техніки безпеки та протипожежної техніки;
  • чи своєчасно і якісно виконується програма практики;
  • житлові умови практикантів, які проживають у гуртожитках;
  • де і як харчуються студенти;
  • яку громадську роботу вони виконують;
  • чим займаються у вільний час;
  • забезпеченість практикантів спецодягом;
  • умови самостійної підготовки, забезпеченість спеціальною літературою;
  • своєчасність присвоєння студентам робочих розрядів.

Безпосереднє керівництво практикою студентів здійснюють керівники від бази практики, що закріплюються наказом керівника підприємства, організації, установи. Керівник дає письмовий висновок про виконання та засвоєння студентами програми, здатність практиканта до самостійної роботи.

Керівники практики на місцях, відповідно до програми, надають безпосередньо (або сприяють в одержанні в інших структурних підрозділах, організаціях) необхідну інформацію, довідковий матеріал студентам, організовують і контролюють проходження ними практики, щоденно оцінюють їх роботу. Вони також створюють для практикантів належні умови праці та побуту.

Керівник практики від бази практики зобов'язаний:

  • створити нормальні умови для роботи студентів-практикантів;
  • організувати проходження практики відповідно до програми навчального закладу;
  • ознайомити студентів з організацією роботи бази практики;
  • провести обов 'язкові інструктажі з охорони праці та техніки безпеки;
  • забезпечити належний контроль за рівнем трудової дисципліни і якісним виконанням студентами програми виробничої практики;
  • своєчасно інформувати навчальний заклад про порушення дисципліни студентами-практикантами;
  • контролювати ведення звіту-щоденника, а також необхідних документів;
  • підготувати об'єктивну характеристику на студентів-практикантів за період перебування на практиці, оцінити проходження практики, відзначивши позитивні та негативні сторони;
  • висловити, по можливості,свою думку про перспективи професійного розвитку студента-практиканта після закінчення навчального закладу на відповідних засадах.

Для реалізації усіх вимог до підготовки молодого спеціаліста та саморозвитку його особистості під час практичного навчання необхідно приділяти увагу виховній роботі.

Запорукою підвищення ефективності практичного навчання студентів є тісна взаємодія навчально-виховних зусиль навчального закладу і підприємства. Адже у вихованні, як ніде, виключно великого значення набуває принцип єдності та безперервності вимог усіх, хто має відношення до виховання і навчання.

Практичне навчання і виховання студентів у діяльності коледжу невіддільні. Вони взаємно переплітаються і доповнюють одне одного. У вихованні студентів найважливіша роль належить всім без винятку видам занять: в аудиторіях, лабораторіях, навчальних майстернях, на виробничій практиці. Керівникам у справі всебічного виховання студентів надані безмежні можливості. Немає і не може бути жодної дисципліни, жодного виду заняття, які б позбавляли керівника таких можливостей.

Виховання студентів у коледжі має свої особливості:

- переважна більшість студентів - це молодь шкільного віку, яка, як правило, не перебуває під безпосереднім впливом батьків, а на   період виробничої практики - і під достатнім впливом вихователів свого коледжу;

- контингент студентів складається з випускників різних шкіл з неоднаковим рівнем виховання;

- у групах може бути молодь з різним життєвим досвідом: учні 16-18 років безпосередньо зі школи і такі, що вже працювали на виробництві або відслужили в армії;

- серед студентів є такі, що прийшли навчатись свідомо, за покли­канням, але поряд з ними можуть бути студенти, які прийшли в коледж випадково, у них ще треба сформувати любов до майбутньої професії;

- студентам вперше в своєму житті доводиться самостійно розв'язу­вати ряд практичних питань: як витратити свій бюджет на харчування, купівлю речей, культурні потреби тощо;

- неоднакове трудове виховання студентів. Одні з раннього віку звичні до фізичної праці, до порядку  і дисципліни, а інші ставляться до цього зневажливо.

Ці та інші особливості потребують посиленого і особливо індивіду­ального виховання студентів. Згадані особливості повинні постійно бути в центрі уваги всієї системи навчально-виховної роботи. Розуміння різних особливостей, головним чином, віку, освітнього рівня, життєвого досвіду, загального розвитку, умов побуту та навчання різних категорій студентів, матеріальної забезпеченості та суспільного положення батьків повинно бути головним принципом системи виховної роботи в цілому і особливо в процесі практичного навчання.

Значний вплив на добросовісне ставлення до практичного навчання має захист реальних дипломних проектів. Студенти протягом усієї виробничої практики з відповідальністю вивчають питання організації і технології виробництва, проявляють ініціативу у вирішенні різних технічних проблем, більш раціонально використовують свій робочий час, що є дієвим фактором у саморозвитку особистості студента.

Ми можемо пишатися тим, що багато наших випускників саме за допомогою практичного навчання визначилися у своїй майбутній професії. Маємо приклади, коли місце проходження практики сту­дентами стало місцем роботи після отримання диплома. Таких випускників залучаємо до спілку­вання із студентами для переко­нання у правильності власного вибору.